(19 червня 2025 року, 15:00 GMT, м. Лондон,
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії)
Дякую, пані Голово.
Від імені української делегації я хотів би висловити нашу щиру вдячність Секретаріату ІМО не лише за подання документа MSC 110/8, але й за непохитну відданість зміцненню морської безпеки в усьому світі.
Хоча стабільність торгівлі морем залежить від низки аспектів, будьмо відвертими: морська безпека є альфою та омегою всього спектру діяльності ІМО. Незалежно від того, чи маємо ми на увазі захист морського навколишнього середовища, спрощення руху суден, розроблення стандартів суднобудування або підготовки моряків – жодне з цих завдань не можна виконати за відсутності доброго порядку на морі. Коли переважає систематичне незаконне збройне втручання в мореплавство, коли відсутня дійсна повага до життя та здоров’я працівників морської галузі, дотримання правил і стандартів стає нездійсненним.
На жаль, деякі держави-члени продовжують нехтувати цими фундаментальними істинами. Пані Голово, це вже вісімнадцята сесія Комітету з безпеки на морі ІМО з моменту незаконної окупації і спроби анексії Кримського півострова російською федерацією. З 2014 року дії росії в Чорному й Азовському морях спрямовані на перетворення регіону на «сіру зону» міжнародного морського права, де має зберігатися підвищена небезпека для судноплавства і всіх, хто від нього залежить.
На початку агресії було захоплено українські морські бурові платформи і державні судна, що грубо суперечить положенням Конвенції SUA 1 та Протоколу до неї. Плани охорони українських портових засобів було порушено – уряд України був змушений офіційно закрити низку морських портів на невизначений строк.
Після повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року російська федерація перестала навіть вдавати, що поважає морську безпеку. Як підкреслюється в резолюції A.1183(33) 2, росія застосовує по-справжньому терористичну тактику проти української портової інфраструктури та суден під іноземними прапорами, що заходять до наших портів. Нездатна забезпечити повну військово-морську блокаду, росія натомість намагається посіяти страх і порушити роботу спеціального морського коридору за допомогою хаотичних, невибіркових ударів. Масштаби таких атак із використанням безпілотних літальних апаратів, крилатих і балістичних ракет постійно зростають. Особливо значна ескалація відбулася минулої осені та навесні цього року.
Менше місяця тому, 23 травня, під час рутинної перевалки контейнерів загинув український портовик, знову після влучання балістичної ракети «Іскандер». Такі безрозсудні, негуманні дії лише ускладнюють проблему заблокованих суден. На початку 2022 року як 35-та позачергова сесія Ради, так і 105-та сесія Комітету з безпеки на морі ІМО вимагали їх безпечної евакуації разом із членами екіпажу. Тим не менш, унаслідок російських бойових дій десятки суден досі залишаються в українських портах, зокрема в Миколаєві та Херсоні, без можливості виходу.
Пані Голово, я маю повторити: російська федерація проливає кров невинних моряків і портових працівників, переслідуючи свої злочинні політичні амбіції, з повною зневагою до основоположних принципів ІМО. Відверте лицемірство: атакуючи українські порти, росія також порушила резолюцію Ради Безпеки ООН 2341 про захист критичної інфраструктури від терористичних атак – резолюцію, яку вона сама підтримала 2017 року і яку було внесено Україною з метою чіткого визнання критичного статусу об’єктів морського транспорту.
На початку цього року Генеральний секретар ІМО відвідав Україну, побачивши на власні очі руйнівний вплив російської агресії на наші порти, наших моряків і наш морський кластер. Його візит привернув увагу всього світу до реальних небезпек, яким щодня протистоять українці.
Українська делегація твердо переконана, що існує нагальна потреба у суттєвому перегляді нормативно-правової бази у сфері морської безпеки. Подібно до того, як Кодекс ISPS 3 було запроваджено у відповідь на терористичні атаки 11 вересня, зараз ми зобов’язані рішуче відреагувати на брутальну поведінку російської федерації, а також порушення свободи судноплавства в Червоному морі. Зважаючи на це, залишаємо за собою право внести відповідні пропозиції на розгляд наступної сесії Комітету з безпеки на морі.
Водночас, так само як українські порти атакують з моря, українські міста обстрілюють з неба. Протягом останніх тижнів російська федерація вдалася до відвертого терору проти цивільного населення України. Жінок і дітей вбивають у власних домівках. Нещодавно, 17 червня 2025 року, стався особливо жахливий обстріл: масована ракетна атака на Київ забрала життя 28 мирних мешканців, ще 140 отримали поранення. Постійний член Ради Безпеки ООН використовує свій арсенал, аби нищити цивільне населення та руйнувати міста. Мова йде про цілеспрямовану кампанію, покликану посіяти страх і спричинити страждання в Україні та за її межами. Це їхній підхід до встановлення перемир’я. Це те, як вони розуміють мир.
Наші колективні дії повинні захистити життя і здоров’я працівників морської галузі, забезпечити стійкість критично важливих ланцюгів постачання, а також сприяти досягненню всеосяжного, справедливого та сталого миру в Україні.
Маємо честь просити, щоб цю промову було враховано у підсумковому звіті за результатами роботи 110-ї сесії Комітету з безпеки на морі ІМО і включено до нього в якості додатку.
Дякую.
[1] Конвенція про боротьбу з незаконними актами, спрямованими проти безпеки морського судноплавства, 1988 року
[2] Резолюція А.1183(33) «Вплив російського збройного вторгнення в Україну на міжнародне судноплавство», прийнята 04 грудня 2023 року 33-ю сесією Асамблеї ІМО
[3] Міжнародний кодекс з охорони суден і портових засобів 2002 року