• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
Пошук
Шукати на порталі
або
серед нормативних актів

Презентація публічного звіту в. о. Голови Морської адміністрації за 2020 рік

Опубліковано 25 лютого 2021 року, 12:45

Основні завдання

Державна служба морського та річкового транспорту України (Морська адміністрація) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості).

Відповідно до Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 вересня 2017 р. № 1095 на Морську адміністрацію покладено завдання  щодо виконання окремих функцій з реалізації державної політики у сферах: морського та річкового транспорту; торговельного мореплавства; судноплавства на внутрішніх водних шляхах; навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства; безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості); внесення на розгляд Міністра інфраструктури пропозицій щодо забезпечення формування державної політики у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства, а також у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості); забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, діяльність яких пов’язана з морським та річковим транспортом, торговельним мореплавством, судноплавством на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічним забезпеченням мореплавства (крім суден флоту рибної промисловості); забезпечення дотримання і виконання зобов’язань, взятих за міжнародними договорами України у сферах морського та річкового транспорту, торговельного мореплавства, судноплавства на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на морському та річковому транспорті, за торговельним мореплавством, судноплавством на внутрішніх водних шляхах, навігаційно-гідрографічним забезпеченням мореплавства (крім суден флоту рибної промисловості); надання в передбачених законом випадках адміністративних послуг у сфері морського та річкового транспорту.

Упродовж 2020 року Морська адміністрація, відповідно до покладених на неї завдань, зосередила свою діяльність на таких пріоритетних напрямках як:

- здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сферах морського та річкового транспорту; здійснення ліцензування господарської діяльності із надання послуг з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів, багажу та контроль за додержанням ліцензійних умов під час провадження господарської діяльності;

- проведення технічного розслідування та аналізу причин подій на морському та річковому транспорті, забезпечення обліку таких подій, розробка профілактичних заходів щодо запобігання їх виникненню і контролю за виконанням цих заходів;

- узагальнення практики застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерства та в установленому порядку подача їх Міністрові інфраструктури;

- забезпечення в установленому порядку участі у діяльності міжнародних організацій та забезпеченні виконання зобов’язань, що випливають із членства в таких організаціях, реалізації міжнародного співробітництва з питань безпеки на водному транспорті та попередження забруднення з суден тощо.


Структура

Повноваження Державної служби морського та річкового транспорту України розповсюджуються на всю територію України. Реалізація державної політики у сферах морського та річкового транспорту; торговельного мореплавства; судноплавства на внутрішніх водних шляхах; навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства; безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості) здійснюється безпосередньо та через територіальні органи.


До складу апарату Морської адміністрації входять:

Керівництво;

Департамент державного нагляду (контролю) та безпеки судноплавства;

Департамент з питань підготовки та дипломування плавскладу і спеціалістів водного транспорту;

Департамент надання адміністративних послуг;

Департамент правового забезпечення;

Департамент управління персоналом;

Департамент фінансово-економічної роботи, бухгалтерського обліку та звітності;

Управління організації документообігу та контролю;

Управління міжнародного співробітництва;

Відділ організації роботи Голови;

Відділ внутрішнього аудиту;

Відділ з питань цифрового розвитку та захисту інформації;

Відділ організації розслідування аварійних подій;

Сектор взаємодії з громадськістю та роботи зі ЗМІ;

Сектор з питань запобігання та виявлення корупції;

Сектор режимно-секретної роботи;

Сектор з охорони праці, цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки;

Сектор з питань мобілізаційної роботи;

Управління (служба) капітана Херсонського морського порту;

Управління (служба) капітана Маріупольського морського порту;

Управління (служба) капітана Одеського морського порту;

Управління (служба) капітана Ізмаїльського морського порту;

Управління (служба) капітана Миколаївського морського порту;

Відділ (служба) капітана Чорноморського морського порту;

Відділ (служба) капітана морського порту «Південний»;

Відділ (служба) капітана Скадовського морського порту;

Відділ (служба) капітана Бердянського морського порту;

Відділ (служба) капітана Ренійського морського порту;

Відділ (служба) капітана Усть-Дунайського морського порту;

Відділ (служба) капітана Білгород-Дністровського морського порту;

Відділ (служба) капітана спеціалізованого морського порту «Ольвія»;

до територіальних органів:

Чорноморсько-Азовське міжрегіональне управління;

Чорноморське міжрегіональне управління;

Верхньодніпровське міжрегіональне управління;

Нижньодніпровське міжрегіональне управління;

Подільсько-Карпатське міжрегіональне управління.

Використання коштів Державного бюджету України

Державна служба морського та річкового транспорту України фінансується із загального фонду Державного бюджету України, головним розпорядником коштів є Міністерство інфраструктури України. Морська адміністрація отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі України про Державний бюджет України і є неприбутковою організацією.

У 2020 році фінансування Морської адміністрації здійснювалося за такими бюджетними програмами:

«Керівництво та управління у сферах морського та річкового транспорту» (КПКВК 3103010).

Обсяг бюджетних призначень, затверджених Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», за бюджетною програмою «Керівництво та управління у сферах морського та річкового транспорту» (КПКВК 3103010) за загальним фондом у 2020 році склав 51 865 700,00 гривень.

Фактичний обсяг фінансування із загального фонду Державного бюджету України становив 51 865 700,00 гривень. Касові видатки становили 51 672 645,12 гривень.

У 2020 році заробітна плата виплачувалася своєчасно та у повному обсязі. Заборгованість з виплати заробітної плати відсутня. Середня заробітна плата у 2020 році становила 16 000,00 гривень.

Документообіг

Надання адміністративних послуг

Підготовки та дипломування плавскладу і спеціалістів водного транспорту

 У зв’язку зі зміною структури та штатного розпису, в Морській адміністрації утворено новий самостійний структурний підрозділ – Департамент з питань підготовки та дипломування плавскладу і спеціалістів водного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2020 № 739 «Деякі питання підготовки та дипломування моряків» внесено відповідні зміни до Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України, зокрема, на Морську адміністрацію покладено виконання щодо:

утворення постійно діючих державних кваліфікаційних комісій для підтвердження кваліфікації моряків, забезпечення їх роботи, а також підтвердження кваліфікації моряків у постійно діючих державних кваліфікаційних комісіях;

підтвердження дійсності визначених законодавством документів моряків, що засвідчують їх кваліфікацію;

проведення аналізу міжнародного та національного досвіду у сфері підготовки, оцінки компетентності та дипломування членів екіпажів морських торговельних суден;

організації за дорученням Мінінфраструктури проведення науково-дослідних та науково-методичних робіт стосовно вдосконалення національної системи підготовки, оцінки компетентності та дипломування моряків, бере участь у їх виконанні;

здійснення за дорученням Мінінфраструктури представництва та захист в Міжнародній морській організації інтересів України з питань підготовки, оцінки компетентності та дипломування моряків, аналізу та узгодження пропозиції міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щодо розгляду таких питань в Міжнародній морській організації та подання узагальнених пропозицій до Мінінфраструктури;

підготовки за дорученням Мінінфраструктури звітів та іншої інформації для подання її до Міжнародної морської організації, здійснення запитів та надання відповідей щодо дійсності документів моряків, що засвідчують їх кваліфікацію, а також пільгових дозволів, передбачених Міжнародною конвенцією про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року з поправками (далі - Конвенція), уповноваженим органам іноземних держав - Сторін Конвенції та судноплавним компаніям, фізичним або юридичним особам, які надають послуги з працевлаштування моряків;

видачі послужних книжок моряка, підтвердження, що засвідчують визнання дипломів відповідно до вимог правила I/10 Додатка до Конвенції;

видачі пільгових дозволів, передбачені Конвенцією;

проведення атестації інструкторів навчально-тренажерних закладів, що здійснюють підготовку моряків, згідно з вимогами правила І/6 Конвенції;

ведення єдиного Державного реєстру документів моряків, передбачених Конвенцією.

Наказом Міністерства інфраструктури України від 12.10.2020 № 614 «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства транспорту України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства інфраструктури України та втрату чинності наказу Міністерства транспорту України від 17.10.2001 № 693», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.11.2020 за № 1161/35444, внесено зміни до низки нормативно-правових актів, які регламентують питання підготовки та дипломування моряків. Відповідні функції та повноваження було передано до Морської адміністрації.

Одночасно цим, за 2020 рік Морською адміністрацією здійснено 29 оглядів навчально-тренажерних закладів, які здійснюють підготовку моряків та судноводіїв маломірних/малих суден.

Разом з цим інформуємо, що Перелік схвалених навчально-тренажерних закладів, підготовка в яких відповідає вимогам Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками, та національним вимогам, затверджений наказом Міністерства інфраструктури України від 28.09.2020 № 590.

Державний нагляд (контроль) та безпека судноплавства

 Протягом 2020 року здійснено 4 перевірки систем охорони портових засобів в морському порту «Південний» на відповідність вимогам глави ХІ-2 Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року та Міжнародного кодексу з охорони суден і портових засобів, за результатами яких виявлено та усунено чинники, які негативно впливають на рівень безпеки під час взаємодії суден, які здійснюють міжнародні перевезення, та морських і річкових портів.

Протягом 2020 року проведено 456 перевірок суден, що здійснюють плавання (експлуатуються) на внутрішніх водних шляхах, що на 13% менше, ніж за 2019 рік.

Проведено 11 засідань Державних кваліфікаційних комісій з оцінки кваліфікацій, підготовки та присвоєння кваліфікаційної категорії морського лоцмана. 58 морським лоцманам підтверджено кваліфікаційну категорію морського лоцмана.

Проведено 2 засідання Державних кваліфікаційних комісій з оцінки кваліфікацій, підготовки та присвоєння кваліфікаційної категорії лоцмана оператора служби регулювання руху суден. 23 лоцманам-операторам служби регулювання руху суден підтверджено кваліфікаційну категорію та 2 лоцмана отримали відповідне підтвердження.

Наказом Морської адміністрації від 06.03.2020 № 56 (із внесеними змінами) навігацію на шлюзах Дніпровського каскаду було максимально продовжено до 15.01.2021, що дозволило перевізникам повноцінно використати потенціал р. Дніпро у 2020 році для виконання запланованих обсягів перевезень.

Також, протягом 2020 року було зареєстровано 31 базу стоянки для маломірного флоту.

Стан безпеки судноплавства та аварійності на водному транспорті

 Протягом 2020 року на морському і річковому транспорті України, у тому числі з маломірними (малими) суднами, сталося 43 аварійних подій, в яких 6 осіб загинуло, 2 особи зникло безвісти та 4 особи отримали травм.

За аналогічний період 2019 року відбулося 30 аварійних подій, в яких 10 осіб загинуло, 10 осіб зникло безвісти та 16 осіб отримали травм.

Таким чином, загальна кількість аварійних подій, що сталися протягом 2020 року, у порівнянні з 2019 роком збільшилась на 13 аварійних подій (+43%). При цьому слід зазначити, що кількість загиблих та зниклих безвісти зменшилось на 12 осіб (-60%), а кількість травмованих зменшилась також на

12 осіб ( 75%).

При цьому слід зазначити, що 4 аварійні події трапились 24.02.2020 у Миколаївському регіоні з суднами, що стояли на якірних стоянках, внаслідок непереборної сили (шквального ураганного вітру, сила якого досягала 32 м/с

з поривами до 36 м/с). Основною причиною цих подій було не вжиття капітанами та членами екіпажів суден відповідних заходів щодо забезпечення безпечної експлуатації судна при погіршенні погодних умов під час стоянки на якорі.

Якщо порівняти кількість аварійних подій протягом декількох років

(2015 – 2020), то можна зробити висновок, що не зважаючи на щорічні коливання аварійності у сторону значного росту або зниження, загальний стан аварійності на водному транспорті в Україні продовжує залишатися на високому рівні.

Всього аварійних подій, що відбулося протягом 2020 року:

морський транспорт – 20 подій без загиблих, зниклих безвісти та травмованих;

(у 2019 році – 11 аварійних подій, у яких загинули 3 особи, 9 осіб зникло безвісти та 7 осіб отримали травм);

річковий транспорт – 15 подій, у яких загинула 1 особа та було травмовано 1 особу;

(у 2019 році відбулося 10 аварійних подій без загиблих та зниклих безвісти, але 1 особа була травмована);

маломірні (малі) судна – 8 подій, під час яких 5 осіб загинуло, 2 особи зникло безвісти та 3 особи травмовано.

(у 2019 році відбулося 9 аварійних подій  під час яких 7 осіб загинуло, 1 особа зникла безвісти та 8 осіб було травмовано).

Основними причинами аварійних подій на морському та річковому транспорті, які сталися протягом 2020 року, є:

1. Людський фактор, пов’язаний з неврахуванням капітанами суден, судноводіями вимог звичайної морської практики, не врахуванням маневрених елементів судна та невиконанням вимог щодо несення вахтової служби (порушення вимог підпунктів 1.2.2, 1.4, пунктів 6.5 та 8.2 резолюції А. 741 (18) (МКУБ) стосовно забезпечення ефективної підготовки екіпажу до дій в аварійних ситуаціях та рекомендації звичайної морської практики, що не забезпечило своєчасних та адекватних дій для запобігання потрапляння суден на мілину.

2. Незадовільна підготовка судна та організація вахтової служби під час плавання у прибережній частині Чорного моря, зокрема, відсутність складання відповідного Плану переходу, використання магнітного компасу, морських навігаційних карт та ведення на них відповідної навігаційної прокладки з метою спостереження за рухом, позицією та місцем судна для забезпечення безаварійного плавання судна.

3. Недотримання капітанами суден вимог Обов’язкових постанов по морських портах та відповідних Правил плавання щодо використання буксирного забезпечення, а також у частині отримання відповідного дозволу інспекторів СКМП та ПРРС на всі операції в акваторії порту, зокрема початок плавання у портових водах, швартування до причалу і відходу від причалу, перешвартування тощо.

4. Порушення капітанами суден та судновласниками вимог Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 № 91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.07.2004 за № 872/9471, та Положення про порядок видачі посвідчення судноводія торговельного судна, яке допущено до плавання судноплавними річковими внутрішніми водними шляхами, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 07.10.2014 № 490, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 24.10.2014 за № 1324/26101, щодо здійснення плавання по річковим ВВШ без державного річкового лоцмана при відсутності на судні відповідного кваліфікованого екіпажу для забезпечення безпеки осіб, які є на борту, а також безпеки плавання по ВВШ.

5. Неналежний контроль з боку капітана та командного складу судна за виконанням вантажних операцій, дотриманням плану по розміщенню вантажу та баласту у танках з урахуванням навігаційних обмежень та безпечного запасу глибини під кілем судна, а також завчасне визначення і врахування рівня оцінки ризику, згідно з резолюцією ІМО А.741(18) (МКУБ) при плаванні судна в обмежених умовах річки Дніпро.

6. Не дотримання капітанами суден рекомендацій звичайної морської практики з практичних прийомів та способів управління судном, використання на радіолокаторі паралельних індексів і контрольних пеленгів та дистанцій до відповідних точок повороту під час плавання в несприятливих погодних умовах по Бузько-Дніпровсько-Лиманському каналу.

7. Капітанами/судноводіями суден не забезпечена належна організація виконання правил технічного обслуговування і експлуатації головного двигуна, зокрема відсутність контролю за станом паливних і масляних фільтрів та їх вчасною заміною відповідно до плану технічного обслуговування або раніше через незадовільний (засмічений) стан паливних та масляних фільтрів.

8. Не дотримання капітанами та командним складом суден вимог Обов’язкових постанов по морських портах України щодо попередження забруднення акваторії порту та навколишнього середовища в територіальних водах України, а також не забезпечення безпечного виконання вантажних операцій та спостереження за водною поверхнею і своєчасним повідомленням відповідних служб порту про випадки забруднення акваторії порту власним судном або про виявлення таких випадків з інших суден.

9. Порушення капітанами та командним складом суден вимог системи управління безпекою (СУБ, ISM) компанії щодо врахування капітанами та командним складом суден рівня оцінки ризику при слідуванні судна в обмежених умовах плавання по каналам, річковим внутрішнім водним шляхам тощо, зокрема з лоцманом на борту (резолюція ІМО А.741(18), ст. 49, 50 розділу 3 гл. 8 Міжнародної конвенції про підготовку і дипломування моряків та несення вахти (STCW-78/95)).

10. Не забезпечення капітанами та командним складом суден:

належної організації спостереження за надводною обстановкою за допомогою всіх наявних засобів, зокрема наявність спостерігача на баку судна, з тим щоб повністю оцінити ситуацію і небезпеку зіткнення з засобами навігаційного обладнання під час руху в обмежених умовах каналу БДЛК, а також щодо плавання суден у вузькостях, – правила 5 та 9 Конвенції «Про Міжнародні правила запобігання зіткненню суден на морі 1972 року»;

врахування маневрових характеристик судна під час проходження біля засобів навігаційного обладнання (буїв) при здійсненні розходження з іншим судном в обмежених умовах каналу (резолюції ІМО А.893(21), А.601(15)).

За аналізом аварійності протягом 2015-2020 років, можна зробити висновок, що загальна кількість загиблих та травмованих осіб виникає під час аварійних подій, що відбуваються з маломірними (малими) суднами.

Так у 2020 році переважна кількість загиблих та зниклих безвісти (8 осіб) трапилась з маломірними суднами, а основними причинами виникнення аварійних подій з маломірними суднами є:

порушення судноводіями нормативно-правових актів з безпеки судноплавства, зокрема Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 16.02.2004 № 91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.07.2004 за № 872/9471, та відповідних Правил користування водними об’єктами для плавання на маломірних (малих) суднах, які затверджуються Рішенням відповідної місцевої ради;

використання плавзасобів без належного технічного огляду, реєстрації та у невідповідних районах і умовах плавання;

керування судном без наявності відповідного посвідчення судноводія малого/маломірного судна;

відсутність у судноводіїв необхідних навичок управління судном;

відсутність на маломірних суднах рятувальних засобів;

плавання маломірних суден у несприятливих гідрометеорологічних умовах або у темний час доби;

нехтування судноводіями вимог нормативно-правових актів з питань безпеки судноплавства, які забороняють:

використання незареєстрованих плавзасобів для судноплавства, розваги на воді, а також аматорського рибальства та полювання;

вихід на водні об’єкти не з баз для стоянки маломірних (малих) суден;

використання плавзасобів без належного технічного огляду та у невідповідних районах і умовах плавання;

користування маломірним (малим) судном у темний час доби.

За результатами проведених розслідувань аварійних подій, що трапилися за 2020 рік, встановлено, що причинами їх виникнення були:

1) організаційні причини – 15 випадків (35 %) (неналежна організація несення вахтової служби на ходовому містку для забезпечення безпечної стоянки судна на якорі в штормових умовах, під час виконання маневрових операцій по швартуванню/відшвартуванню судна, плавання з лоцманом на борту, а також при плаванні у прибережній частині Чорного моря та обмежених умовах р. Дніпро, порушення вимог Правил плавання та місцевих правил плавання у частині виявлення пильності та забезпечення безпечного плавання тощо, неналежна організації спостереження за надводною обстановкою за допомогою всіх наявних засобів, зокрема наявність спостерігача на баку судна, з тим щоб повністю оцінити ситуацію і небезпеку зіткнення з засобами навігаційного обладнання під час руху в обмежених умовах каналу БДЛК, а також щодо плавання суден у вузькостях тощо);

2) технічні причини – 14 випадків (33 %) (неналежна організація виконання правил технічного обслуговування і експлуатації головних двигунів, зокрема відсутність контролю за станом паливних і масляних фільтрів та їх вчасною заміною відповідно до плану технічного обслуговування або раніше через незадовільний (засмічений) стан паливних та масляних фільтрів);

3) навігаційні причини – 13 випадків (30%) (потрапляння на мілину під час плавання по БДЛК, неналежне використання буксирного забезпечення, а також не виконання відповідного маневру для запобігання зіткненню на маломірному судні);

4) психофізіологічні – 1 випадок (2%) (порушення відповідних Правил плавання та техніки безпеки під час відпочинку на воді – вживання алкоголю).

При цьому, виникнення аварійної події може бути як в наслідок однієї, так і декількох причин одночасно.

Розподіл аварійних подій у 2020 році за місцем виникнення складається таким чином, що :

65 % від загальної кількості аварійних подій сталося у морських районах (у відкритому морі, акваторії морських портів, каналів, якірних стоянок тощо);

35 % від загальної кількості аварійних подій сталися на річкових внутрішніх водних шляхах та на річці Дунай.

Розподіл аварійних подій у 2020 року за типом суден:

з морськими суднами від загальної кількості трапилося 46 % аварійних подій – 20 АП;

з річковими суднами (судна змішаного (ріка-море) та внутрішнього плавання) від загальної кількості трапилося 35 % аварійних подій – 15 АП;

з маломірними суднами від загальної кількості трапилося 19 % аварійних подій – 8 АП.

Серед всіх аварійних подій, допущених на водному транспорті у 2020 році, найбільш резонансними були:

подія, що сталася 30.04.2020 о 02 год. 15 хв. у морському порту Південний: під час здійснення вантажних операцій т/х «STAVАNGER» (вантаж пальмова олія), на причалі № 4 відбувся аварійний розлив вантажу з лівого борту судна в акваторію морського порту Південний, в межах бонового загородження. За візуальною оцінкою на поверхні морської води, спостерігалася пляма забруднюючої речовини (ймовірно пальмової олії) площею орієнтовно 900 кв. м
(60 м на 15 м);

подія, що трапилась 15.05.2020 приблизно о 18 год. 57 хв. вантажне судно «NEFTERUDOVOZ-46M» з вантажем металопрокату 2992 мт під командуванням капітана під час рейсу від причалу Демос м. Кам’янське (Україна) до м. Бургас (Болгарія) потрапило на мілину в районі 395,5 км водного шляху біля буя № 54 на Дніпровському водосховищу р. Дніпро, у результаті чого отримало пошкодження корпусу судна, що призвело до потрапляння води до 2 та 3 баластних танків по правому борту та збільшення осадки судна. Після отриманих пошкоджень судно було не в змозі самостійно продовжити рух за призначенням та зійти з мілини;

подія, що трапилась 12.07.2020 з судном «ПОДОЛ» – часткове затоплення та посадка на ґрунт біля причалу гідроспоруди (підпірна стінка) на річці Дністер в районі річкового вокзалу в м. Могильов-Подільський, внаслідок чого відбувся виток рідини, яка має запах штучного походження (нафтопродуктів) у вказану річку;

подія, що трапилась 28.08.2020 близько 10 год. 20 хв. в районі 89 км р. Дніпро, а саме: відбулось зіткнення моторного човна «Южанка» з двигуном Parsun T2.6BM, який з метою здійснення рибальства стояв на якорі у межах суднового ходу, з несамохідною баржою «РМБ-02», яка штовхалась штовхачем «ЛЮБОМИР». Внаслідок вказаної події пасажир човна «Южанка» загинув на місці, а судноводій отримав легкі ушкодження та відмовився від госпіталізації та здійснення судово-медичної експертизи;

подія, що трапилась з 03.12.2020 на річці Дніпро, а саме: затоплення несамохідного судна «УДП 1240» (баржа) через потрапляння води в середину судна після закінчення навантаження щебнем та виходу судна на р. Дніпро, а також після відбуксирування та невдалого виштовхування суховантажним теплоходом «МАРІЯ 1» вказаної баржи на мілину.

За результатами аналізу аварійних подій та з метою попередження аварійних подій у майбутньому, Морська адміністрація розробляє профілактичні заходи. Розроблені заходи затверджуються наказами Державної служби морського та річкового транспорту України, визначаються особи, відповідальні за їх виконання (капітани морських портів, міжрегіональні територіальні органи Морської адміністрації, судновласники, капітани суден, з якими трапились аварійні події, а також підприємство, що надає лоцманські послуги), та здійснюється контроль за виконанням цих заходів.

Так Морській адміністрації, її міжрегіональним територіальним органам та капітанам морських портів запропоновано, зокрема посилити контроль за :

дотриманням капітанами суден та морськими лоцманами вимог Обов’язкових постанов по морських портах у частині використання необхідної кількості та потужності буксирного забезпечення під час виконання швартових операцій, а також здійснення постійного нагляду за дотриманням суднами заходів із запобігання забрудненню навколишнього природного середовища у процесі вантажних операцій біля терміналів з обробки танкерів, газовозів та хімовозів;

технічним станом суден (його обладнання, систем, механізмів тощо) під час здійснення огляду та технічного нагляду за переобладнанням, ремонтом, експлуатацією, з метою встановлення відповідності судна та інших плавзасобів, вимогам безпеки судноплавства;

дотриманням суднами вимог Правил судноплавства на внутрішніх водних шляхах України, затверджених наказом Міністерства транспорту України

від 16.02.2004 № 91, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12.07.2004 за № 872/9471, у частині наявності на борту достатнього і кваліфікованого екіпажу для забезпечення безпеки осіб, які є на борту, а також безпеки плавання по ВВШ або наявністю на борту державного річкового лоцмана під час здійснення плавання таких суден по ВВШ;

за суднами місцевого базування, що мають намір здійснити рейс з використанням морських шляхів за межами акваторії порту, відповідно до Правил контролю та надання дозволу на вихід з порту таким суднам тільки після перевірки суднових документів, свідоцтв та обладнання, зокрема навігаційних карт, посібників для плавання, відповідного навігаційного та аварійно-рятувального обладнання тощо (в залежності від типу судна, призначення, району плавання), а також задовільного морехідного стану судна і готовності до виходу його в море

Також, враховуючи те, що у 2020 та 2019 роках загибель осіб пов’язана з аварійними подіями, які виникли з маломірними (малими) суднами (8 та 4 (з 16 осіб) відповідно), міжрегіональним територіальним органам Морської адміністрації, зокрема запропоновано здійснювати регулярні заходи контролю та нагляду за безпекою судноплавства (патрулювання) спільно з представниками Держрибагентства та Національної поліції в районах найбільш інтенсивного судноплавства, рибальства та відпочинку громадян.

Міжнародна діяльність

Державна служба морського та річкового транспорту України продовжує виконання заходів щодо забезпечення виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях, зокрема, в Міжнародній морській організації.

Морською адміністрацією здійснено переклад резолюцій Комітету із захисту морського середовища МЕРС. 314(74), МЕРС. 316(74), МЕРС. 317(74), МЕРС. 315(74), МЕРС. 319(74) та поправок до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками (резолюції MSC. 456(101), МSС. 457(101), МSС. 458(101), MSC. 459(101)).

Також, Морська адміністрація вжила необхідних заходів для визначення внутрішньодержавної процедури набрання чинності зазначеними поправками для України, зокрема, здійснено офіційний переклад та отримано висновок Міністерства юстиції України, яким визначено, що згідно зі статтею 16 (2) (g) (ii) Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення з суден 1973 року (MARPOL) і пункту 1 статті 24 Віденської конвенції про право міжнародних договорів:

Набули чинності для України з 01 жовтня 2020 року резолюції МЕРС. 314(74), МЕРС. 316(74) та МЕРС. 317(74);

Набули чинності з 01 січня 2021 року резолюції МЕРС. 315(74) та МЕРС. 319(74).

Очікується висновок Мін’юсту щодо набуття чинності для України поправками до Міжнародної конвенції з охорони людського життя на морі 1974 року, з поправками (резолюції MSC. 456(101), МSС. 457(101), МSС. 458(101), MSC. 459(101)).

Державною службою морського та річкового транспорту на виконання Положення про Державну службу морського та річкового транспорту України в 2020 році розроблено 25 проєктів Меморандумів про взаєморозуміння про визнання дипломів/свідоцтв фахівця моряків (далі – Меморандум) відповідно до вимог циркуляру Комітету з безпеки на морі Міжнародної морської організації MSC. 1 Circ. 1450 та на виконання положень правила І/10 Міжнародної конвенції про підготовку та дипломування моряків та несення вахти 1978 року, з поправками.

За результатами роботи Державної служби морського та річкового транспорту України за 2020 рік укладено Меморандум про взаєморозуміння між Державною службою морського та річкового транспорту України та Міністерством моря, транспорту та інфраструктури Республіки Хорватія про визнання підготовки і дипломування/сертифікування моряків для роботи на суднах під прапором України та на суднах для роботи під прапором Республіки Хорватія, який набрав чинності для України 20.11.2020. Знаходяться на етапі узгодження з іноземною стороною проєкти текстів Меморандуму з наступними країнами (Республіка Корея, Канадою, Федеративною Республікою Німеччина, Cаудівською Аравією, Індонезією, Японією). Надіслано пропозиції щодо укладення Меморандуму з наступними країнами: Індонезія, Китайською Народною Республікою, Островами Кука, Іраном, Південно-Африканською Республікою, Таїландом, Малайзією, Бахрейном, Молдова, Індією, Федерацією Сент-Кіттс і Невіс. Розроблено та проходять внутрішньодержавні процедури узгодження проєкти Меморандумів з: Мексикою, Островами Мен, Іспанією, Португалією, Катаром, Бермудами та Каймановими островами.

Діяльність з розроблення нормативно-правових актів

Антикорупційна діяльність

В умовах реформування політичних, економічних і правових відносин пріоритетом діяльності державних органів є запобігання та протидія корупції.

Важливим напрямом у сфері запобігання та протидії корупції є оцінка корупційних ризиків у діяльності органу виконавчої влади для виявлення найбільш вразливих до корупції процесів, а також причин і умов, що сприяють виникненню корупційних схем.

Для створення дієвої системи запобігання і виявлення корупції наказом Морської адміністрації реалізовувались заходи Антикорупційної програми Державної служби морського річкового та транспорту України на 2019 - 2020 роки (погоджено НАЗК).

Метою Антикорупційної програми є впровадження ефективної системи запобігання корупції в діяльності Морської адміністрації, її територіальних органів, зниження корупційних ризиків та підвищення рівня довіри громадян до діяльності Морської адміністрації.

Об’єктами оцінки корупційних ризиків стали організаційна структура Морської адміністрації; система внутрішнього контролю; діяльність з питань кадрової політики; бюджетна діяльність та управління фінансами; управління матеріальними ресурсами, державними підприємствами; проведення процедур публічних закупівель; надання адміністративних послуг; реалізація контрольно-наглядових функцій.

У 2020 році виявлено 23 випадки несвоєчасного подання або неподання Декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави, про що повідомлено НАЗК. НАЗК складено 1 адміністративний протокол про порушення вимог фінансового контролю.

Проведено службові розслідування (5), за результатом одного з них матеріали направлено до спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.

Розглянуто 52 звернення, зокрема від українських та іноземних моряків, народних депутатів, громадських організацій, співробітників державних підприємств, що перебувають у сфері управління Морської адміністрації.

Відповідно до плану інформаційно-роз’яснювальних заходів проведено 5 лекційних занять з питань запобігання корупції. Презентаційні матеріали розміщено на офіційному вебсайті Морської адміністрації. Зокрема:

Злочини та адміністративні правопорушення у сфері корупції. Адміністративна та кримінальна відповідальність.

Доброчесність як необхідна морально-етична складова діяльності державного службовця.

Щодо можливих способів подання повідомлень про корупцію. Захист викривачів.

Отримання подарунків та відповідальність за порушення встановлених законодавством обмежень щодо одержання подарунків.

Підготовлено пам’ятки «Кримінальна та адміністративна відповідальність за корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення» та «Про права викривача», з якими ознайомлено службовців та працівників Морської адміністрації.

1 січня 2020 року набув чинності Закон «Про внесення змін до закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції».

Вся інформація про те, яким чином можна звернутись до Морської адміністрації і повідомити про факти корупції у її діяльності, розміщено на офіційному веб-сайті.

На виконання вимог розділу 8 «Захист викривачів» Закону України «Про запобігання корупції» Морська адміністрація забезпечує викривачам належні умови для здійснення повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону через спеціальну телефонну лінію, офіційний веб-сайт, захищену електронну скриньку Морської адміністрації, іншими засобами поштового зв’язку та під час особистого прийому громадян шляхом:

1) надання працівникам та службовим особам методичної допомоги та консультацій щодо здійснення повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону;

2) визначення внутрішніх процедур і механізмів прийняття та розгляду повідомлень про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону, перевірки та належного реагування на такі повідомлення;

3) обов’язкове створення та забезпечення функціонування внутрішніх та регулярних каналів повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону.

У сукупності такі заходи дають можливість мінімізувати корупційні ризики, запобігати вчиненню корупційних або пов‘язаних з корупцією порушень у діяльності Морської адміністрації.

Публічний звіт за 2020 рік (.pdf)